Виховна година "Вербна неділя. Українськи традиції"

 

У Квітну неділю всі до церкви йдуть,
Гілочки вербові святити несуть.
Сьогодні святкує моя Україна,
У святій пошані вербова лозина.
Вона сповіщає, що лише за тиждень
Будем святкувати Пресвятий Великдень.

        Шоста неділя перед Великим постом проходить під знаком верби. Це радісне

свято переживають християни, як і колись жителі Єрусалима, які зустрічали

Ісуса Христа пальмовими гілочками. Вони очікували, що Він стане їх Царем. І

вітали Його як тріумфатора з надією, що країна підніметься з Ним, звільниться

від загарбників. Свято Входу Господнього в Єрусалим прийшло на Русь у Х

столітті, хоча християнська Церква святкує його із середини ІV століття. У

народі це свято дотепер називається Вербною неділею. Здавна на Русі святим

деревом вважалася верба. Оскільки на наших землях пальма — незнана

рослина, то прийнявши християнство, наші предки залучили до обряду місцеве

святе дерево.

       Вербна неділя - урочистий і світлий день, на час долає зосереджено-скорботний

настрій Великого посту та вказує на радість Святої Пасхи.

       Свячена верба завжди була у великій пошані. У жодному разі її не можна

топтати ногами, тому навіть найдрібніше гілля, яке залишилося після

освячення, обов’язково спалюють, щоб воно не потрапило під ноги.

      Верба опоетизована українським народом і набула, як бачимо, такої шани не

випадково. Зростаючи біля ставків, річок, природних джерел, вона ніби є позначкою води на землі. Криницю завжди намагалися копати під вербою.

Кажуть: «Де срібліє вербиця — там чиста водиця».

Інтерактивна гра «Верба» https://learningapps.org/19310977

Онлайн пазл https://www.jigsawplanet.com/?rc=play&pid=00997b45c986